Мікро навчання - фастфуд чи панацея?

Термін «мікро-навчання» вперше введений в 2004 році в роботі Герхарда Гасслер (Gassler http://blog.xyleme.com/buzzword-micro-learning).

Мікро-навчання це спосіб, в якому поняття та ідеї представлені в дуже маленьких фрагментах, на дуже коротких тимчасових інтервалах, при необхідності, або в умовах максимальної сприйнятливості.

Термін і поняття привернули увагу фахівців навчання, дизайнерів курсів, і клієнтів з різних причин(http://idreflections.blogspot.com/2015/04/micro-learning-as-workplace-learning.html):

1.    Зростання мобільних пристроїв і повсюдне підключення до мережі;
2.    Великі потоки інформації та зниження концентрації уваги;
3.    Необхідність точно в строк доставити інформацію для виконання роботи;
4.    Поява платформ для спільної роботи в організації;
5.    Необхідність спільної роботи в мережі.

Моделі поведінки користувачів в мережі показують, що (http://www.quicklessons.com/blog/2015/08/the-new-learning-journey-part-1-steps-to-address-micro-learning-moments-2/):

• 62% користувачів смартфонів схильні прийняти негайні заходи, щоб вирішити проблему або нову задачу.
• 90% користувачів використовували смартфон для досягнення довгострокової мети або виконання багатоступінчастого процесу малими кроками.
• 91% користувачів сказали, що вони шукають нові ідеї на мобільних пристроях під час виконання рутинних завдань.
• Користувачі YouTube використовували понад 100 млн. годин для перегляду інструкцій виконання операцій.

В даний час знання застарівають за 2.5 роки, з іншого боку, тільки 15% користувачів постійно застосовують сучасні знання у своїй діяльності (http://learningrebels.com/2015/03/10/simplicity-in-learning/). Тому необхідно формувати у працівників постійну потребу вчитися. Розробники мікро-уроків повинні знати потреби аудиторії, своєчасно надавати уроки, вміти працювати з інформацією.

Мікро-навчання можна розглядати як окрему стратегію навчання, воно може бути інтегроване в будь-яке навчання, наприклад, бути частиною змішаного навчання, МООС або стратегією формування фундаментального знання.

Приклади:

• Робота в Twitter при короткочасній поїздці або очікуванні;
• Перегляд останніх повідомлень в блозі в перервах;
• Перегляд відео про спосіб покупки залізничного квитка;
• Коментар однокласників до спільної роботи;
• Електронна пошта з інструкцією з мікро-навчання;
• Повторення невеликих розділів курсу та підготовка до іспиту.

Таким чином, мікро-навчання   це спосіб доставки контенту невеликими, дуже конкретними дозами і навчання студентів з контролем (Why Microlearning is HUGE and how to be a part of it - eLearning Industry http://elearningindustry.com/why-microlearning-is -huge).

Якщо мікро-урок містить конкретні цілі   це формальне навчання; якщо мікро-урок визначається нашими потребами в даний момент   це неформальне навчання; і якщо навчання відбувається як побічний продукт деякої іншої діяльності   це випадкове навчання.

Мікро-навчання може бути побудовано на базі традиційної навчальної програми. На першому етапі цей курс деструктурується, виділяються мікро-дози для побудови мікро-навчання. Потім з отриманих блоків формується нова навчальна програма, яка може бути персоналізована під конкретні потреби студента. Звичайна лінійна навчальна програма перетворюється на нелінійну і легко адаптується до навчання (http://elearningindustry.com/microlearning-breaks-training-build).

Мікро-навчання добре працює в якості компонента неформального навчання (http://idreflections.blogspot.ca/2014/08/micro-learning-its-role-in-formal.html), коли учень вибирає, що йому потрібно для вирішення проблеми.

Мікро-навчання є ефективним, коли має такі характеристики:

•    Для навчання необхідно освоїти окремі факти, епізоди.
•    Воно охоплює частину процесу або дії.
•    Потрібно просте або не дуже складне навчання.
•    Навчання відбувається при спільній роботі в дискусійному форумі.
•    Технології забезпечують доступ в будь-який час, в будь-якому місці.

Форми мікро-навчання (http://idreflections.blogspot.com/2015/04/micro-learning-as-workplace-learning.html)

• читати текст, електронну пошту;
• слухати підкаст;
• дивитися інфографіку;
• проходити тестування;
• грати в мікро гру;
• дивитися відео;
• брати участь в твіт-чаті;
• брати участь з симуляції;
• отримувати допомогу в роботі;
• читати блог;
• отримувати допомогу в посібнику;
• переглядати презентації в Power Point та ін.

Можуть бути використані різні форми мікро-навчання для створення середовища навчання, яке має такіхарактеристики:

• Сталість: Всі навчальні процеси записуються послідовно кожен день.
• Доступність: Учні мають доступ до своїх документів, даних або відео з будь-якої точки. Ця інформація надається на підставі їх запитів.
• Безпосередність: студенти можуть отримати будь-яку інформацію негайно і швидко вирішувати проблеми. Або, студент може записувати питання і шукати відповідь пізніше.
• Інтерактивність: Студенти можуть взаємодіяти з експертами, вчителями чи однолітками у вигляді синхронному або асинхронному режимі.
• Навчання може бути вбудовано в повсякденне життя.
• Можливість адаптації: Студенти можуть отримати потрібну інформацію в потрібному місці правильним чином

Інноваційні особливості (http://www.learningfrontiers.eu/?q=content/microlearning), які роблять мікро-навчання успішним:

• безшовна інтеграція: навчання є частиною роботи і практики;
• периферійне споживання: не вимагається повна увага, багато завдань складаються з декількох, завдання частково перекриваються, включають пошук, фільтрацію і оцінку інформації, а також створення та поширення інформації автором;
• мотивація: навчальні ситуації не передбачувані, студент самостійно вибирає мікро-урок.

Основні кроки при створенні мікро-навчання (http://www.quicklessons.com/blog/2015/08/the-new-learning-journey-part-1-steps-to-address-micro-learning-moments-2/):

1. Карта. Карта навчання для виявлення потреби студентів у навчанні для виконання навчальних заходів.
2. Розуміння. Розуміння потреби студентів у мікро моменті, коли вони потребують доступу до знань, оцінки і як зробити процес навчання більш конкретним.
3. Контекст. Аналіз контексту, місця і часу мікро моменту для доставки налаштованого досвіду електронного навчання.
4. Оптимізація. Оптимізація досвіду електронного навчання.
5. Вимірювання. Необхідно вимірювати кожну хвилину, коли це можливо, і використовувати кращі оцінки, коли точна міра недоступна.

При створенні мікро-навчання необхідно враховувати:

1. Мікродози повинна мати одну навчальну мету.
2. Бажано використовувати відео.
3. Навчальний матеріал повинен бути високої якості.
4. Час вирішує все. Відео має бути 5 хвилин або менше.
5.  Доведіть, що навчання відбулася. Замість тестів множинного вибору попросіть студентів продемонструвати свої знання.

Одним з основних елементів мікро-навчання є відео фрагменти тривалістю до 5 хв. Це пов'язано з тим, що (http://elearningindustry.com/video-best-medium-microlearning):

1. Відео на YouTube одне з найбільш відвідуваних;
2. Відео є найбільш ефективним засобом передачі інформації;
3. Відео легко створити.

Створення мікро-лекцій на основі PowerPoint складається з таких етапів (https://blog.edynco.com/instructional-design/how-to-create-a-microlecture/):

1. Підготовка слайдів. Слайди повинні містити мінімальну кількість тексту і не містити марну графіку. Поєднання тексту і анімації викликає когнітивний дисонанс. Анімація повинна супроводжуватися голосовим повідомленням.
2. Голосовий супровід. Текст неприпустимо читати з екрану, його необхідно підготувати заздалегідь.
3. Веб-камера. Демонстрація лектора через камеру покращує якість лекції, але при поясненні схем, діаграм і інших складних фрагментів курсу, її слід вимикати.
4. Покажчики. Як покажчик в загальному випадку може бути покажчик миші, іноді в програмі підготовки запису можуть бути свої покажчики. На слайдах можна і бажано робити записи від руки.

Одним з можливих інструментів для створення мікро-уроку може бути Edynco (https://www.edynco.com/).

Мікро-навчання знаходить широке застосування в останніх версіях хМООС, це (http://www.yourtrainingedge.com/megatrends-in-moocs-4-microlearning-paths/):

• Короткі відео та інші навчальні ресурси. Це найпопулярніша форма в більшості MOOC. Інші ресурси, допоміжні матеріали, документи, підкасти і навіть короткі інтерактивні заходи електронного навчання.
• Рознесені повторення і практична діяльність.
• Спілкування і платформи спільної роботи. MOOC може включати дошки обговорень, сесії питань і відповідей, Twitter-канали і інші інструменти соціальних медіа для спілкування та співпраці.
• Гейміфікація. Мікро-навчання являє собою ідеальне середовище для гейміфікація.

Застосування MOOC і мікро-навчання в корпоративному навчанні вимагає повного переосмислення навчання на робочому місці і підтримки його сучасними технологіями. Компанії відходять від традиційних моделей, переходять у навчанні до формування компетентності для підтримки продуктивності. У корпоративному середовищі мікро-навчання повинно бути динамічним, гнучким, масштабованим і доступним за запитом, коли і де вони необхідні.

Переваги мікро-навчання (http://blog.coursmos.com/8-reasons-why-micro-courses-are-best-for-your-brain-health/):

1. Навчання   спосіб поліпшення мислення студента;
2. Чим більше студент знає, тим більше він пам'ятає;
3. Мікро-курси – це цілеспрямовані та практичні знання;
4. Мікро-курси доступні онлайн в будь-який час, в будь-якому місці;
5. Мікро-курси вчать, а не повідомляють.