четвер, 28 червня 2018 р.

А Ви обрали вже майбутню професію?



Підсумовуючи результати цьогорічного випуску, провівши не один десяток годин в спілкуванні з студентами під час підготовки їх до захисту дипломних проектів, зайвий раз переконуюсь, як це складно зараз обрати «правильну» професію. Таку, щоб усе життя приносила окрім морального, ще й матеріальне задоволення.
Світ змінюється настільки швидко, що вивчаючи певну дисципліну на першому курсі на останньому студент розуміє, що те чого його вчили вже застаріло і йому не потрібне зовсім. Тому раджу переглянути рейтинги професій майбутнього поки є ще час до початку вступної кампанії.
Рейтинги професій майбутнього укладають чисельні видання; найґрунтовніші розробляють HR-агенції та дослідницькі інститути. пропонуємо ознайомитися з двома ТОП-20 професій майбутнього, складеними поважними компаніями, та проаналізувати загальні тенденції ринку праці.

Business Insider: прагматичний підхід
Business Insider — головний портал інсайдерських новин корпорацій, якому нема аналогів за стилем обробки інформації та оперативністю. Відомості на сайті публікуються з цікавими та гострими коментарями. У 2012 році, за даними Google Analytics, портал у місяць відвідували 20 мільйонів людей.
Останній ТОП-20 професій майбутнього портал склав у січні 2014, тож інформація достатньо свіжа. Insider свій рейтинг будує відповідно до того, наскільки добре професії будуть оплачуватись і як сильно ринок праці потребуватиме спеціалістів цих сфер у найближчі 10 років.

Insider пропонує свій ТОП-20:

20. Менеджери з будівництва.
19. Менеджери у сфері охорони здоров’я.
18. Представники з продажів.
17. Бухгалтери (не такі круті, як Accountants, але Bookkeepers).
16. Водії вантажівок, далекобійники.
15. Ліцензовані медсестри чи медбрати.
14. Прораби.
13. Аналітики, дослідники ринку та маркетологи.
12. Розробники софту/IT.
11. Адміністративний персонал.
10. Юристи.
9. Спеціалісти по роботі з деревом (будівельники, майстри, столярі).
8. Учителі початкової школи.
7. Аналітики комп’ютерних систем.
6. Аналітики управління/менеджменту.
5. Бухгалтери та аудитори.
4. Фізіологи та хірурги.
3. Розробники та «девелопери» софту/IT.
2. Загальні та операційні менеджери.
1. Дипломовані медсестри.

Рейтинг Sparks & Honey значно футуристичніший за Insider і виглядає так:

20. Радник із продуктивності.
19. Персональний цифровий куратор (передбачається, що ринок додатків і цифрових послуг зросте настільки, що модерувати його зможе лише людина, тож така професія буде нам потрібна).
18. Мікробний «балансер» – тобто дієтолог, який водночас враховуватиме стан і вплив на екосистему.
17. Корпоративний «дизорганайзер» – людина, яка руйнуватиме корпоративні ієрархії для створення атмосфери, сприятливої інноваціям і стартапам.
16. Наставник – не просто вчитель, а той, хто надихатиме на пізнання.
15. Спекулятор на альтернативних валютах (на кшталт біткойн).
14. Міський вівчар або фермер – сільське господарство повернеться в міста.
13. Друкар на ЗD-принтері.
12. Цифровий менеджер зі смерті – людина, яка «підчищатиме» контент загиблих користувачів соцмереж.
11. Укладач особистих біографій.
10. Психотерапевт для інтернетозалежних.
9. Спеціаліст із «краудфаундінгу».
8. «Коуч» із культурних навичок.
7. Персональний тренер із фізичного здоров’я.
6. Творець відеореальності, спеціаліст у технологіях на зразок Google glass.
5. Радник для студентів із питань лайфхаків.
4. Консультант із приватності (консультуватиме стосовно того, як захищати свої персональні дані, акаунт у соцмережах тощо).
3. «Коуч» із поведінки та публічних виступів у Skype.
2. Агент «мемів».
1. Водій дронів/безпілотників.

Побутує така думка, що у великих містах, в «престижних» НЗ вчать краще ніж на периферії. З одного боку це так. Але з іншого – навчити не можливо, можна лише навчитись. При сучасному розвитку ІТ-технологій отримати доступ до знань не важко. Не обов’язково далеко їхати, важко змотивувати себе їх отримати. Спеціально виділив жирним ті професії, які при бажанні, вже тепер, можна опанувати і в нашому коледжі.
Звісно, такий список професій потребує відповідного суспільства — постпостіндустріального, де більшу частину роботи виконують машини, а люди – просто схиблені егоїсти, зосереджені на собі та заглиблені у віртуальну реальність. Є в ньому і дещо від антиутопії віртуальних світів, позитив — у підвищенні уваги до культури та особистості.

Рейтинг  «Песимістичного троля»

Для більшого контрасту з таким футуристичним рейтингом, який виходить із ідеального стану розвитку технологій, наведемо трохи гіперболізований ТОП професій, які будуть потрібні країні, якщо все буде йти, як зараз.

10. Тлумач — людина, яка допомагатиме громадянам однієї країни краще розуміти один одного та не сваритися.
9. Будівельник – відбудовуватиме зруйновану країну після чергової «Руїни».
8. Сапер – розміновуватиме території, вражені війною.
7. Медичний працівник – рятуватиме наші життя.
6. Еколог – піклуватиметься про природу, яку ми нещадно руйнуємо.
5. Охоронець – може статися так, що держава зволікатиме з реформою МВС і населення втратить залишки довіри до силових структур, тож популярності набуватимуть приватні охоронні агенції.
4. Професійний борець із корупцією – підприємства, державні установи та громадянські інституції найматимуть спеціалістів із виявлення та винищення корупціонерів.
3. Людина, яка вибиратиме штучну їжу – з таким підвищенням цін, падінням економіки та розвитком біохімії штучне харчування не видається неприємним.
2. Спеціаліст із переробки сміття в енергію – це звісно, майже те ж, як мріяти про переробку пилу в гроші, але якась диво-технологія нам вкрай необхідна.
1. Волонтер – судячи з усього, волонтер стане професією, бо тільки за його участі в країні щось робиться ефективно. Волонтерам завдячуємо, мабуть, самим фактом, що Україна лишилася собою.
 «Песимістичний троль» не бачить шансів скоро закінчити війну та рушійних зсувів у реформуванні країни, та працювати все одно треба. Надія – на відповідь, яку йому дають науковці, що зосереджують увагу на тенденціях економіки, яка навіть в умовах війни кориться лише ринковим законам.
Висновок із наших рейтингів мало допоможе майбутнім абітурієнтам, які, можливо, хотіли би прочитати, в яку освіту варто інвестувати. Підтверджується загальновідома тенденція до підвищення інтересу до ІТ-спеціалістів, цікаві ідеї про напрямки зростання ринку послуг і сфери охорони здоров’я, але, як бачимо, світ надто швидко змінюється, аби щось нам гарантувати. Тому єдиною константою лишається наша працьовитість, прагнення до самоосвіти креативність і здатність приймати виклики життя.

понеділок, 11 червня 2018 р.

Трохи психології на ніч!


У відносинах обидва несуть однакову відповідальність за долю цих відносин. Ну немає такого, що мовляв, вона (він) - дура (козел), вона (він) мені все життя зіпсував (ла). 
Якщо вона (він) так поступили, то ви теж винні в тому, що так сталося. 

Здійснене пророцтво.
Ми не в змозі сприйняти весь обсяг інформації, який надходить до нас. Не встигаємо. Тому ми його фільтруємо. Причому робимо це з найменшими зусиллями. Ми приймаємо тільки ту інформацію, яка відповідає нашим установкам. Прийняти ту інформацію, яка не відповідає нашим сценаріями дуже затратно. Треба змінюватися. Але ми влаштовані так, щоб економити енергію) Якщо ми вважаємо, що баби - дурепи, а мужики - козли, то ми будемо приймати тільки ту інформацію, яка підтвердить нам цей факт.
Більш того - ви будете себе вести так, щоб реалізувати саме ваш, закладений сценарій. Мужики - козли? Ок, отримаєте, розпишіться. Ви просто інших не помітите. Баби - дурепи? Ось тобі, спеціально для тебе - спешіал ступід едішіон. 
Тому в тому, що поруч з вами така людина, яка є - це в тому числі і ваша відповідальність. 
Як це змінити? 
Відмінний спосіб в цитаті нижче.
"якщо під час висави Гамлет раптом почне читати рядки з іншої п'єси, тоді і Офелія теж повинна буде замінити свій текст, щоб зробити те, що відбувається осмисленим. Але ж уся вистава піде інакше. Вони можуть, скажімо, втекти вдвох, замість того щоб бродити навколо замку. Це буде, напевно, погана п'єса, але, можливо, кращий варіант життя "(Ерік Берн) 


Як цифрові технології впливають на світ і Україну

Агентство Isobar Ukraine опублікувало докладне дослідження про те, як змінюється життя під впливом тотального впровадження цифрових технологій і наскільки Україна встигає за глобальним прогресом в цій сфері.
Розглянемо найцікавіші тези дослідження. 
Глобальна ситуація
З 7 млрд населення планети близько 4 млрд підключені до інтернету. Глобальне проникнення станом на квітень 2017 року склало 54%. Причому, 52% всього трафіку припадає на смартфони - частка ноутбуків і настільних комп'ютерів сукупно становить 44%, на планшети доводиться залишилися 4%.
Онлайн-перегляд відео поступово з'їдає частку у традиційного телебачення. Причому, смартфони стають пристроєм №1 для споживання відеоконтенту.

Інвестиції в цифрову сферу сильно перегнали вкладення в ТБ: в 2018 році, за оцінками експертів, вони можуть скласти понад $ 200 млрд, а до 2022 досягти $ 350 млрд. А все тому, що користувачі лояльно ставляться до реклами в інтернеті - 17% не проти реклами , якщо контент безкоштовний, а реклама персоналізована.


За даними Ericsson ConsumerLab за жовтень 2017 року, 38% користувачів позитивно ставляться до брендованого контенту, якщо він безкоштовний, при цьому 29% готові платити за відео без реклами.
Тож не дивно, що великі компанії готові інвестувати величезні гроші в створення гарного контенту. Так за даними за 2017 рік, Netflix вклала в його створення $ 6,2 млрд, а Amazon - $ 4,5 млрд.
В той же час, глядачі стали більше довіряти рекламі через лідерів думок, ніж більш традиційних інструментів онлайн-реклами.

Змінюється і то, як люди спілкуються в інтернеті. На зміну соціальним мережам приходять месенджери.

Ситуація в Україні
Впровадження цифрових технологій в Україні відбувається порівняно повільно, наша країна помітно відстає від інших країн світу по проникненню інтернету.

Втім, за останні роки смартфонів стає все більше завдяки виходу бюджетних китайських пристроїв. Разом з тим частка настільних комп'ютерів поступово зменшується.

За даними різних досліджень, традиційні медіа в Україні не ростуть, а навпаки втрачають охоплення. Єдине медіа, яке показує позитивну динаміку з року в рік - інтернет. У 2018 році його охоплення зріс до 73% або 23 млн користувачів в місяць.

Примітно, що люди, які віддають перевагу інтернет телебаченню, молодше, багатшими і споживають на 16 годин більше медіаконтенту на місяць.

Але що найцікавіше, найактивніше в Україні приростає інтернет-аудиторія, що складається з людей зрілого віку, а саме старше 45 років. Проникнення інтернету серед українців 45-55 років з 2012 по 2018 рік зросла на 61%, а серед людей старше 55 років - на 103%.

Заборона російських соціальних мереж в травні минулого року привів до остаточної перемоги Google над «Яндексом», а Facebook - над «ВКонтакте» і «Однокласники». Охоплення цих сервісів різко обрушилися і сьогодні продовжують знижуватися в уже уповільненому темпі.

На поштових сервісах торішні блокування також відбилися. Gmail продемонстрував приріст на 32%, Ukr.net - на 33%, а Mail.ru і Yandex втратили 79% і 71% відповідно.

Хоча спілкуватися українці вважають за краще в месенджерах, і хоча найбільше проникнення у Viber, рекордсменом по динаміці став Telegram, який за рік виріс за охопленням на 600%. Цьому сприяє бурхливий ріст інформаційних і розважальних каналів, кастомізовані стікери та інші функції, які недоступні або гірше реалізовані на платформах конкурентів.

Також швидко приростає YouTube: українці люблять розважальний контент, Лайфхак, навчальні матеріали, огляди, доступні на каналах. Ще вони нерідко дивляться на YouTube обраний ТВ-контент: різні шоу, програми телеканалів, мультфільми.

Цікавий факт: сьогодні наші співвітчизники охоче йдуть в кіберспорт. У Isobar нарахували понад 4 млн активних гравців з України. Деякі з них досягають помітних успіхів на цьому терені.

Інтернет-реклама і електронна комерція в Україні
В Україні бренди все ще зі змінним успіхом доносять свої пропозиції до споживача: 39% знаходять їх повідомлення нерелевантними (в світі цей показник нижчий - 32%). Також українці частіше мають проблеми з онлайн-обслуговуванням: за даними TNS, задоволені лише 13% (в світі на онлайн-обслуговування не скаржаться набагато більше інтернет-користувачів, а саме 33%). Разом з тим, українці більш відкриті для нових технологій: якщо це прискорить процес, спілкуватися з ботом готові 44% споживачів (39% у світі).
Електронна комерція в нашій країні продовжує набирати обертів: в 2018 році покупки онлайн здійснювали вже 34% всіх жителів країни, при тому що в 2012-му ця частка ледь сягала 17%.

Це призвело до того, що в 2017 році в топ-10 найприбутковіших компаній потрапила «Розетка», а її засновник Владислав Чечоткін увійшов в рейтинг найбагатших українців.

Якщо раніше в інтернеті купували переважно електроніку, щоб заощадити гроші, то сьогодні найпопулярнішою категорією став одяг. В інтернеті все частіше отоварюються просто тому, що це зручно, недорого, асортимент більше, ніж у роздрібних магазинах, а ще не потрібно нікуди ходити.

Розрахунки також зазнають змін. У 2018 році все менше українців переводили свої доходи у готівку, вважаючи за краще оплачувати покупки карткою офлайн або онлайн. 

Причому, 31% онлайн-покупців сьогодні використовують смартфон для оформлення покупок, а 1,8% оплачують товари і послуги за допомогою смартфонів.