Ти сатирик. Пародист політичного профілю, назвемо це так. Ти роками, ро-ка-ми висміював політиків за реальні і вигадані гріхи. Ти знаєш, за що ненавидять політиків, тому що ти сам навчав людей їх ненавидіти. Ти на цьому кар'єру зробив. Мільйонером став.
І тут ти стаєш президентом. І все, взагалі все вилітає з голови. Тупо в нуль. Очищення системи. Видалити історію пошуку. Форматування диска.
Ось, сьогоднішній приклад. В країні локдаун. Перший день. Ввів ти сам і обрані тобою люди. Ресторани закриті. Кафе закриті. Зоопарки закриті. Бібліотеки, кіно, тренажерки, розважальні центри - все закрито.
Бізнес зазнає збитків. Покупці терплять незручності від закритих вітрин. Хто може собі дозволити, звалили за кордон, але більшість - переважна більшість - жителів країни сидить удома.
А ти їдеш в Буковель. Де тебе, ясний пень, фотографують десятки людей. Кататися на лижах. Без належної маски на обличчі, звичайно.
На?
Ві?
Що?
Невже не можна передбачити, як поставиться до цього бідний і озлоблений тобою ж самим народ? Невже не можна подумати навіть не на крок - на плювок вперед і запитати себе: «а висміяв я за таке б іншого політика два роки тому?». Відповідь буде однозначною. Невже не можна подумати тим місцем, на яке надягають лижний шолом? Ти ж сам привчив людей ненавидіти за це. Багатих - за те, що багаті, політиків - за те, що політики, тих хто при владі - за те, що закон не для них, тих хто не при владі - за те, що закон для них, а вони для закону.
Ти ж сам це зробив. Як же не зрозуміти, що це дорога з двостороннім рухом?
Я, мабуть, на якомусь біологічному рівні відмовляюся розуміти такий масштаб дурості.
Хоча це набагато гірше, ніж дурість. І навіть гірше, ніж помилка.
Це відсутність самоаналізу.
«- А якщо вони нас?
- А нас-то за що? .. »
Юрій Гудименко
