Слід задуматись!

Рада національної безпеки і оборони України внесла в санкційний список окремих дилерів програмних ERP-продуктів 1С, повідомив керівник апарату голови Служби безпеки України Олександр Ткачук.

"На сьогоднішній день окремі компанії, які здійснюють реалізацію продукту 1С на території України, внесені в санкційний список. І в цьому напрямку робота буде продовжуватися", - сказав він, передає Інтерфакс-Україна. 

Представник СБУ закликав українські компанії з обережністю використовувати або приймати рішення про придбання подібних програмних продуктів російської розробки.

"Для себе треба зважувати ризики можливого витоку інформації про бізнес на територію РФ... Комерційні компанії, українські підприємства, повинні для себе приймати рішення, робити вибір", - відповів Ткачук на питання, як українським компаніям, які масово використовують 1С, убезпечити себе.

Раніше  повідомлялось, що СБУ викрила київську компанію і в ході обшуків вилучила документи, які підтверджують продаж цим підприємством російського програмного забезпечення 1Стерористичним організаціям "Л/ДНР".

Від себе!

Це не жарти. Зайдіть в будь-який магазин чи маркет і ви побачите, що усі касові апарати працюють з 1С. Багато підприємств ведуть свій бізнес з допомогою цього ПЗ. Так чи інакше там існує зв'язок з розробником через інтернет і як наслідок "дірка" для витоку інформації або взлому систем користувача. Необхідно поступово відмовлятись від таких продуктів. І тут виникає величезне поле діяльності для українських ІТ-компаній!

А що завтра?

Microsoft спільно з Кембриджським Університетом розробляє програмне забезпечення під назвою DeepCoder. Вбудований штучний інтелект вміє працювати з описом ПЗ, що розробляється, і шукати відповідний код серед масивних баз даних з уже відомими працюючими рядками коду. DeepCoder немов зійшов зі сторінок науково-популярної фантастики минулих років – маючи всього лише кілька вимог, DeepCoder складає власний робочий алгоритм всього за кілька секунд, буквально висмикуючи шматки відповідного робочого коду з наявних у відкритому доступі баз даних.

“Потенціал для автоматизації написання програмного коду просто неймовірний. Це означає скорочення величезної кількості зусиль, які потрібні для розробки коду, – говорить Армандо Солар-Лезама з Массачусетського Технологічного Інституту, який не брав участі в роботі. – Така система буде набагато продуктивнішою за будь-яку людину. Крім того, можна буде створювати системи, які раніше було неможливо побудувати”.

DeepCoder розпізнає, які комбінації вихідного коду працюють, а які ні, причому якість підбору частин коду поліпшується з кожним разом. DeepCoder створює робочі програми за частки секунди, в той час як більш старі системи витрачають по кілька хвилин, перебираючи і пробуючи різні комбінації рядків коду доти, доки одна з них не спрацює. Таким чином, розробка Microsoft являє собою більш “розумну” і просунуту платформу.

Втім, програмістам і розробникам поки що не варто хвилюватися. Про повну автоматизацію процесу написання робочих програм не йдеться. В останніх тестових перевірках DeepCoder успішно справлявся зі складанням коду з п’яти рядків. Проте розвиток AI і нейронних мереж здійснюється такими темпами, що всього через кілька років ми можемо отримати перші реально діючі напрацювання в цій галузі. Не виключено, що коли-небудь користувач зможе описати необхідну йому програму, а комп’ютер моментально видасть робочий додаток з готовим інтерфейсом.

Чи повинен роботодавець стежити за персоналом?

Через використання програми "Стахановець" СБУ отримала від суду дозвіл на обшук в ряді компаній. Що з себе представляє ця програма.

Як це працює?

"Стахановець" - це ПЗ, що дозволяє керівнику відстежувати діяльність своїх співробітників. За допомогою програми можна віддалено дивитися робочий стіл співробітника, робити скріншоти, знімки через веб-камеру, відстежувати інтернет-трафік, контролювати, що йде на друк, моніторити буфер обміну, контролювати і при необхідності блокувати USB-пристрої.

У функціях програми також значаться: контроль присутності і активності співробітників, облік часу роботи, аналіз клавіатурного почерку, виявлення автора документа, співробітників в стані алкогольного сп'яніння. Також програма вміє моніторити звукові переговори в месенджерах, фіксувати всі файлові операції: запис, редагування, копіювання і т.д. Загалом, повний контроль над комп'ютером співробітника і всім, що він на ньому робить.

Скріншот установки "Стахановця"

За замовчуванням деталізована інформація про дії співробітника не видається - для перегляду потрібно зробити спеціальні дії. Можна налаштувати програму на видачу інформації за певних умов. Якщо, наприклад, співробітник забиває в пошуковику фразу "пошук роботи", а потім проводить якийсь час на рекрутингових сайтах, "Стахановець" повідомляє про це керівнику. Або якщо в месенджері або поштовому клієнті працівник пише слова "база", "відкат", а потім заходить в хмарні сховища або файлообмінники, то також йде сигнал начальнику або в службу безпеки.

Творці сервісу припускають, що роботодавець буде вдаватися до цього лише в крайніх випадках, коли є ризик витоку, а в решту часу задовольнятися звітами програми. "Потрібно розуміти, що інформація про особисте листування в будь-якому випадку збирається браузером, поштовими клієнтами і операційною системою. Навіть у сисадміна в компанії є можливість переглянути весь архів", - розповів співзасновник компанії-творця програми Михайло Яхимович виданню The Village . За його словами, клієнти часом повідомляють, що рішення допомогло знайти співробітників, які зливали бази даних і умови угод третім особам.

Творці наводять приклади, що одного разу після установки "Стахановця" компанія з'ясувала, що їх співробітники взагалі нічого не роблять по роботі. Один підрозділ компанії розформували і перевели людей в інший відділ. Три місяці вони ходили на роботу, нічого не робили і отримували зарплату. В іншому випадку дизайнер систематично не виконував роботу вчасно, але шість годин на день вчився грати на гітарі.

Компанія працює в Білорусі, Казахстані, Киргизстані, Узбекистані та Україні.

Що думають люди?

Відгуки про програму в інтернеті різні, і це цілком зрозуміло. Роботодавці в принципі задоволені тим, що існує ПО з подібними можливостями ( "Стахановець" - лише одна з ряду таких програм). Використовувати її вони можуть як відкрито, з письмовим повідомленням співробітників, так і таємно - що, в свою чергу, може стати причиною проблем з законом через нелегального збору особистої інформації про людину.

Підлеглі в переважній більшості відносяться до подібних програм негативно.

Зі святами!

І знову почекуни!

Трохи статистики

Користувачі мереж Інтернет постійно знаходяться під постійним величезним потоком різноманітної інформації, що надходить із соціальних мереж [1]

Міжнародні експерти вказують, що в середньому
- 72 години відео завантажується на YouTube кожну хвилину;
- 340 млн. твітів транслюються щодня;
- 25 млрд. одиниць контенту створюються на Facebook щомісяця;
- а один день 250 млн. фотографій завантажується на Facebook, 103680 годин відео завантажується на YouTube і 294 млрд. листів відправляється;
- у 2010 році в пошуковій системі Google, було 1,2 зеттабайт цифрових бітів і байтів. Через рік обсяг інформації зріс експоненціально до 1,8 зеттабайт (зеттабайт – трильйон гігабайт, тобто 1,8*1021);
- за два роки кількість користувачів сервісу Pinterest перевищило 10 млн., що робить його найперспективнішою швидкозростаючою веб- службою, завдяки якій кількість персональних відвідувачів у США досягла до 10 млн. щомісяця.
За  аналогією  із  законом  Мура,  Розенбаум  запропонував  новий  закон розвитку  інформації  [2],  на  підставі  якого  створення  неструктурованого
змісту буде подвоюватися кожні два роки, що призведе до зміни характеру споживання інформації.
Чотири  варіанти   отримання  інформації  згідно   із   теорією   Закону інформації:
1. Інформація, що у вас є, не та, яку вам хотілося б отримати.
2. Інформація, яку вам хотілося б отримати, не те, що вам насправді потрібно.
3. Інформація, що вам насправді потрібна, вам недоступна.
4. Інформація, яка в принципі вам доступна, коштує більше, ніж ви можете за неї заплатити
На даному етапі користувач мережі Інтернет повинен уміти працювати з такими видами контенту [3]:
•   Підкасти.
•   Відео.
•   Фото.
•   Презентації.
•   Теми форуму.
•   Питання та відповіді.
•   Дослідження та довгострокові форми змісту.
•   Проекти і продукція.
•   Відгуки про продукт.
•   Патенти.
Велика кількість інформації в мережі Інтернет створює різні проблеми для користувачів [4]:
- інформаційні потоки продовжують зростати щодня;
- нові блоги, канали Twitter, джерела новин з’являються щодня;
- зростає кількість особистої інформації, яка відволікає;
- існує зростаюча кількість спаму;
- маркетинг або прес-релізи часто замасковані під блог;
-  Тwitter  та  інші  соціальні  медіа-канали  містять  велику  кількість неперевірених  новин  та  історій,  посилань  на  неякісний  або  навіть
відсутній матеріал;
- іноді дуже важко відрізнити надійне джерело від спаму;
- титули авторів і мета-інформація часто вводять в оману;
-  неможливо  перевіряти  новини  24  години  на  добу,  сім  днів  на тиждень;
-  відсутність  навичок  ускладнює  пошук  нових  потрібних  джерел
інформації та новин тощо.
У  більшості  випадків  користувачі  звикли  здійснювати  пошук інформації в мережі Інтернет через Google або аналогічні йому системи пошуку інформації. На жаль, вони, як правило, дозволяють знайти окремі веб-сторінки з великою кількістю непотрібної інформації («шумом»), і не дають можливості користувачу організувати, відсортувати (відокремити) інформацію.
Умови експоненціального зростання кількості інформації в мережі й поява нових технологій зумовлюють необхідність уміти працювати з інформацією та використовувати її у повсякденному житті.
Відомий майстер новин у мережах (куратор змісту) Роберт Скобл [5]

відзначає, що нові веб-платформи йдуть на зміну застарілим технологіям. Ніколи раніше не існувало технологій з можливістю спілкування миттєво мільйонам людей. Новини на Twitter поширюється швидко, і новинні організації регулярно їх використовують, Twitter є заміною Ассошіейтед Пресс.

Джерело:

http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/23640/3/Kukharenko_Kurator_zmistu_2016.pdf

Куратор змісту - професія ХХІ століття.

Куратор змісту

Останнім часом (з 2008 року) в мережі Інтернет з’явилися спеціалісти користувачі,  яких  називають  «кураторами  змісту»  (content  curator)  або «майстрами новин» (master news). 

Термін куратор змісту використовується в
музейній справі, в Україні таких людей називають мистецтвознавцями або експертами.
Музейні куратори [6] не створюють контент, вони тримають руку на
пульсі тенденцій, прислухаються до того, що гості обговорюють, і знаходять такі ресурси, які добре резонують з інтересами відвідувачів. Вони шукають
артефакти, пов’язані з вибраною темою, й організовують тематичні виставки.
Сучасні інформаційні технології дозволяють будь-якому користувачеві Інтернет бути куратором різного кваліфікаційного рівня в залежності від теоретичних і практичних навичок. Професійні навички курирування дозволяють уникнути інформаційного перевантаження.
Куратор змісту – це користувач мережі, який постійно контролює стан мережі, збирає, фільтрує, обробляє інформацію по заданій темі, структурує,
організує  її  зберігання  й  коментує  її  значимість  для  інших  користувачів мережі.
Можна навести інші визначення курирування змісту. Ось як експерти
визначають курирування змісту [7].
1. Курирування змісту – це процес збору контенту, створеного іншими й цінного для вашої аудиторії та публікація його на вашій платформі (Michael Brenner).
2. До курирування змісту належить вибір контенту, створеного іншими користувачами мережі, для пред’явлення співтовариству (C. Chapman).
3.  Курирування  змісту  –  це  процес  вибору  достовірної  інформації
відповідно до потреб читачів на певну тему фахівцем рівня редактора або куратора  музею.  Курирування  змісту  потрібно  більше,  ніж  просто  вибір
інформації.  Це  монтаж,  категоризація,  коментування  та  подання  кращого
контенту (Heidi Cohen).
4. Куратор змісту – це той, хто постійно знаходить, групує, організовує й поширює найкращий і надійний зміст з конкретного питання. Це людина, яка є експертом предметної області й підвищує цінність процесу. Хороший куратор змісту постійно й послідовно знаходиться на вершині тематичної області в якості надійного ресурсу для аудиторії, вибирає й коментує найкращий і актуальний зміст. Куратор фокусується на конкретному питанні (Pawan Deshpande).
5. Хороші куратори змісту знаходять, фільтрують і представляють контент своїй аудиторії в такому вигляді, який є актуальним і корисним для
користувача (Barry Feldman).
6. Курирування змісту – це відбір і спільне використання контенту в даній аудиторії, починаючи з агрегації (як правило, автоматизованої) курирування (ручне або напівавтоматичне) та закінчуючи аналізом (Barry Graubert).
7. Курирування змісту – це процес визначення адекватного змісту по темі, просіювання й сортування до такого стану, який буде забезпечувати найбільшу інформаційну цінність для вашої аудиторії (Kelly Hungerford).
8.  Курирування  змісту  –  це  процес  знаходження  кращого  й релевантного  контенту  для  аудиторії,  для  обміну  з  учасниками  досвідом (Dave Kerpen).
9. Курирування змісту – це спосіб дивитися на світ очима експерта
(Michael Kolowich).
10. Курирування змісту – це агрегація та узагальнення конкретного онлайн-контенту. Це часто означає сортування великих обсягів інформації й
публікація її для вашої аудиторії у структурованому вигляді (Arnie Kuenn).
11. Курирування змісту використовує стратегію й судження для складання, спільного використання та розповсюдження контенту з різних джерел для обраної аудиторії (Rebecca Lieb).
12. Курирування змісту – це просто відповідна фільтрація вмісту соціальних  каналів і  додавання коментарів до  нього  для певної  аудиторії
(Jason Miller).
13. Курирування змісту – це процес сортування великої кількості контенту в мережі та представлення його користувачам (Neil Patel).
14. Курирування змісту – це організація та подання зовнішнього, цінного   змісту   предметної   області   для   певної   групи   користувачів   у
привабливому вигляді (Joe Pulizzi).
15. Курирування змісту – це процес використання технологій для виявлення джерел змісту, які потім куратор фільтрує до редакційної значущості для обраної аудиторії, а потім розміщує в мережі і зберігає цю інформацію в часі (Nate Riggs).
16. Курирування змісту – це процес пошуку, організації та анотування змісту. Курирування використовує інструменти обробки природної мови для фільтрації контенту на основі ключових слів, до яких потім додаються власні
ідеї,   проводиться  аналіз   та   спостереження   до   анотацій   оригінального контенту (Jake Sorofman).
17. Курирування змісту – швидкий простий спосіб переконатися, що ви
ніколи не закінчите працювати зі змістом (Waynette Tubbs).
Курирування не має нічого спільного з особистою думкою, зі збором посилань,  приміток  у  соціальних  мережах  або  блогах,  які  можуть  бути
цікавими. Курирування допомагає вашій аудиторії зануритися в сенс конкретної теми, питання, події або новини. Це збір і пояснення, що ілюструють різні точки зору і їх сутність.
Куратори повинні бути скептиками, повинні бути обережними у використанні  недостовірної  інформації.  Необхідно  швидко  реагувати  на новини, але не миттєво реагувати на перші публікації.
Курирування новин у реальному часі – це мистецтво знаходження, агрегування, фільтрації, відбору та перевидання високоякісних новин по конкретній темі або для конкретної аудиторії, висвітлення проблеми [4].
Збереження змісту (content curation) це процес категоризації великої кількості контенту й подання її в організаційній функції для конкретної предметної  області  (ніші).  Особливо  ця  робота  важлива  при  організації
МООС, яка повинна базуватися на новітній інформації, яка ще не пройшла етап  узагальнення.  Саме  тут  важливу  роль  відіграє  якість  інформації,  і куратор робить цей процес обробки прозорим та якісним.
Курирування змісту є однією з форм маркетингу змісту [8]. Воно включає в себе збір змісту, що має відношення до вашої ніші, додану вартість у вигляді особистих думок і досвіду. Чим більше змісту в мережі, тим більше
організація повинна взяти на себе роль її осмислення.
Курирування змісту [9] – акт постійного виявлення, відбору та поширення кращого й релевантного он-лайн-контенту та інших інтернет- ресурсів по конкретній темі, щоб відповідати потребам конкретної аудиторії.
Цифрове  курирування,  можливо,  буде  новою  діяльністю  вчених  у галузі вищої освіти, але необхідно при цьому розглянути такі питання:
•   які навички необхідні для ефективних кураторів змісту?
•   як куратори повинні готуватися до цієї діяльності?
•   як  готувати  системи  в  різних  навчальних  установах  (системи управління навчанням, обладнання, програмне забезпечення доступності і т.д.) для підтримки вчених у їх творчості?
З появою сервісу RSS кожна людина стає куратором, підписавшись на
бажані джерела, канали й читаючи те, що їй подобається. Але багато RSS-

каналів містять особисту інформацію, що вимагає серйозної уваги й часу.

ДЖЕРЕЛО:

http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/23640/3/Kukharenko_Kurator_zmistu_2016.pdf

Для тих, хто планує проводити профорієнтацію.

Відкрита школа – єдиний в Україні сервіс, який надає детальну інформацію про всі школи країни! А їх – більше 17 тисяч.

Тепер тобі не потрібно витрачати час, щоб обходити всі школи свого міста у пошуках даних про наповненість школи, іноземні мови, профільні класи, гуртки та секції тощо.

Ми вже знайшли та зібрали цю інформацію для тебе 😉

Один з перших браузерів (1996р.)!

Про курс "Змішане навчання" 24 квітня - 5 червня 2017 р.

Шановні колеги!

Кухаренко Володимир, науковий керівник Проблемної лабораторії дистанційного навчання НТУ "ХПІ", професор, к.т.н., автор понад 16 посібників з питань дистанційного навчання запрошує на пілотний відкритий дистанційний курс "Змішане навчання", який буде проходити 6 тижнів з 24 квітня по 4 червня 2017 р.

Цільова аудиторія - вчителі, викладачі, тренери навчальних закладів та підрозділів

Мета: спроектувати змішані навчальні заняття та отримати навички проведення змішаного навчального процесу.

Результат навчання: спроектований навчальний курс для змішаного навчання.

Для участі у курсі необхідно мати бажання вивчати нове, навчальні матеріали одного з Ваших курсів або тренінгів, дистанційний курс. Якщо у Вас немає дистанційного курсу - на першому тижні занять буде можливість створити дистанційний курс як онлайн ресурс. Бажано знати основні педагогічні теорії (біхевіоризм, когнітивізм, конструктивізм, андрагогіку) та таксономію Блума.

Програма курсу

1.    Визначення змішаного навчання

2.    Проектування змішаного навчання

3.    Методи та моделі змішаного навчання

4.    Інструменти змішаного навчання

5.    Змішаний навчальний процес

6.    Співпраця у змішаному навчанні. Рейтингове оцінювання

Участь у курсі безкоштовна. Учасники, які виконають всі завдання курсу та будуть брати активну участь у курсі, отримають електронний сертифікат.

Для участі у курсі необхідно заповнити анкету слухача https://goo.gl/forms/omDnpiFqzwGVlEEl2 та зареєструватися на сайті http://dl.khpi.edu.ua/ 

Доступ до курсу буде відкрито 19 квітня

Установчий вебінар відбудеться 19 квітня о 16-00, вхід до вебінару через курс, додатково адреса входу до вебінару буде розміщена у мережі.

Автор курсу та тьютор Кухаренко Володимир, науковий керівник Проблемної лабораторії дистанційного навчання НТУ "ХПІ", професор, к.т.н., автор понад 16 посібників з питань дистанційного навчання.

Курс базується на монографії:
Теорія та практика змішаного навчання : монографія / В. М. Кухаренко [та ін.] ; ред. В. М. Кухаренко ; Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. – Харків : КП "Міськдрук", 2016. – 284 с. (http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23536)

Кіберлікбез!

Знайомтесь! Кінь в пальто.

Усіх адмінів зі святом! (404)

До того, як сучасний інтернет став доступний по всьому світу, мережа не була глобальною. Сучасні протоколи, які в ній застосовують, придумали в 80-х і 90-х роках в CERN. Тім Бернерс-Лі, винахідник HTTP, найвідомішого з них, створив його на основі файлового протоколу FTP. Бернерс-Лі також винайшов URI, URL, HTML і, звичайно ж, WWW в цілому - абревіатури, знайомі будь-якому досвідченому користувачеві Інтернету.

Версія HTTP 0.9, яка з'явилася в 1992 році, включала в себе коди стану з трьох цифр. Перша позначала вид повідомлення: 1 - інформаційне, 2 - успіх, 3 - перенаправлення, 4 - помилка клієнта, 5 - помилка сервера. Друга цифра позначала підгрупу повідомлень, третя - конкретне повідомлення в цій групі. Коди на кшталт 200 ( «добре») і 304 ( «не змінилося») ми ніколи не бачимо, тому що замість цих цифр браузери відображають вміст сторінок. А ось помилка 404 ( «, не знайдено») добре всім відома. З нею стикався кожен користувач, хто неправильно вводив адреса сторінки в рядок браузера або переходив по посиланню на неіснуючу сторінку.

Хоча це всього лише легенда, вона, як і сама помилка 404, вже перетворилася на частину інтернет-фольклору

З помилкою 404 пов'язана міська легенда. Нібито свого часу в офісі CERN на четвертому поверсі була кімната 404, де знаходився центральний сервер. Там сиділи кілька людей, які вручну обробляли приходили запити. Якщо запит був помилковим, то з'являлося повідомлення «Room 404: file not found». І хоча це всього лише легенда, вона вже увійшла в інтернет-фольклор, а сама помилка 404 стала частиною популярної культури і сленгу, полігоном для гумору веб-дизайнерів і символом благодійності.

«Як людина, яка працювала в CERN, кажу вам, що кімнати 404 на четвертому поверсі офісу не було. У CERN кімнати нумерують по-іншому: перша цифра позначає номер будинку, а дві інших - номер кімнати. Але в будівлі номер 4 немає кімнати номер 04, відлік там починається з 410 і йде по наростанню - не питайте мене, чому »

Тім Бернерс-Лі

винахідник HTTP

Не так страшні московські воші...

Це не з актуального, просто нагадалося... Пригадуєте, як цього тижня 90% фейсбуку, інтернет ЗМІ та більшість телеканалів повідомили нас, що Європейська спілка мовників вирішила покарати Україну за неучасть російської виконавиці й уже нас самих позбавити права участі. Новина виглядала щонайменше дивно. Та й запропонована санкція якось нелогічна, швидше б відбирали право на проведення конкурсу. 

Тому пройшовся за смердючою стежинкою цієї "епохальної новини". Вгадайте з першого разу, куди привів слід. Певна річ, що до Рашистану. Первісний матеріал появився на "Иносми.ру" - передрук з якогось європейського таблоїда. Там, до речі, писали лише, що подібну пропозицію висловила одна з керівних чиновників Спілки Інгрід Дельтендре, а далі вибудовувалися всілякі припущення, доволі безглузді. Далі "новину" обробили на Рашен-гебельс ТВ і подали московським підданим уже в формі, що Спілка планує саме так покарати Україну. А потім інформація швидесенько перекочувала в український інформаційний простір. У цей же час жодних повідомлень в європейських ЗМІ з цього приводу виявити не вдалося. Я то реферую іншу сферу видань, але попросив знайомих, які спеціалізуються на темі культури й мистецтва. Ті знайшли два непримітних повідомлення нейтрального змісту в дрібних виданнях.


А знаєте, що це означає? Та тільки одне - практично всі зарубіжні новини в наших ЗМІ та соцмережах походять виключно з Московії (!!!). Ніхто навіть не пробує перевірити рашистські фейки в реальних виданнях, передруковують некритично умисну брехню. Телеканали для деяких важливих сюжетів використовують власних зарубіжних кореспондентів, але решта новин усе одно беруть із тої самої Раші.

Це абсолютно традиційна практика. Пригадую, як мені телефон обірвали з темою так званої "реституції кресів", тобто повернення майна, яке залишилося після депортованих від 1944 року з Західної України поляків. Я про все це тоді багато написав - про повне безглуздя навіть постановки такого питання. Так от, про цю реституцію писали на Раші й в Україні. Але в Польщі, у якій ніби то розвивалися такі "драматичні події", ніхто нічого не знав і не писав. Більше того, саме цього дня хітом у Варшаві була інформація про учнів польської гімназії, які зібрали за добу кільканадцять тисяч підписів проти депортації своєї однокласниці та її мами, які втекли від війни з Луганщини до Польщі. Буде зайве говорити, що в Україні про це ніхто (окрім вашого покірного слуги) не згадав. А навіщо? Про це ж не говорили на рашистських каналах.

Шукаєте зраду? От я вам навів її приклад. Порахуйте панове, скільки разів, повторюючи в фейсбуці московські фейки, ви самі до неї приєднувалися?

За даними сайту http://ibigdan.livejournal.com/

Як кажуть математики "в лоб" не вирішити!

На столі вісім куль. Розставте три, щоб отримати результат.

Зміст свята 1 квітня