вівторок, 22 жовтня 2019 р.

Трохи науки в наше бурхливе політичне життя


Крижаний керн Антарктиди повідомляє нам, що 21 тисячу років тому випав товстий шар вулканічного попелу.
Крижані керни містять достатню інформацію про клімат. Включення, що потрапили в сніг, залишаються в льоді, серед них може бути пил, що занесений вітром, попіл, бульбашки повітря і радіоактивні речовини. Різноманітність кліматичних вимірювань ширше, ніж у всіх інших природних інструментів датування, таких як деревні кільця або донні відкладення. Включення дозволяють дізнатися температуру, об'єм океану, опади, хімічні і фізичні умови в нижніх шарах атмосфери, вулканічну активність, сонячну активність, продуктивність поверхні моря, опустелювання і лісові пожежі.
Довжина запису залежить від глибини крижаного керна і становить від декількох років до 800 тисяч років.

неділя, 13 жовтня 2019 р.

Діалог (переклад)



Він стоїть на Радіоринку біля кафе, за сусіднім від мене столиком, їсть хотдог, 
пачкаючись кетчупом і майонезом. Потертий робочий одяг, окуляри, кепка.
 І ще руки - руки паяльщика - такі ні з чим не сплутати. Звичайний роботяга 
від електроніки. Чомусь пильно дивиться на мене - мабуть я здався йому чимось 
знайомим. 
Телек в кафе віщає новини.
 Раптом, він звертається як-би до всесвіту, але крім нас тут нікого немає.
 - Як я втомився від цієї війни! Ну скільки ж можна! Хлопчики гинуть, а вони на 
цьому мільйони заробляють!
 В принципі, можна було на цьому розмову закінчити, все і так зрозуміло. 
Але моя кава ще не охолола, та й люблю я препарувати подібних.
 - Воювали? - питаю, відповідь я, звичайно, знаю, але треба розставити 
початкову диспозицію.
- Та ні, я шо, дурак? - Хитро посміхається, але потім міняється на обличчі чимось, що, 
мабуть, повинно зображати страждання. - Люди гинуть. Пора припиняти це все. 
Будь-якою ціною! - додає він.- Розумієш?
 Розумію, дорогий, ой як розумію. Ну і раз ми вже на "ти", то поїхали.
 - Так ти хочеш миру за всяку ціну?
- Так! Скільки вже можна ось це ось воювати, хлопчики гинуть, матері, дружини, ой-ой-ой ...
 - в третій раз затягує він все ту ж волинку.
- Ти впевнений, що будь-якою?
- Звичайно! Що завгодно можна віддати, аби припинити війну.
- А якщо не допоможе? Ось забере Путін те, що віддали і знову почнеться?
- Знову віддавати. Зрештою, життя-то важливіше ...
- Ок. А давай віддамо .... твою квартиру.
-? !!!!
- Ну ти ж сам запропонував - за всяку ціну. Ось і давай почнемо з тебе. Віддай квартиру Путіну 
і попроси припинити війну. Зауваж, я не прошу в тебе життя дітей, або навіть твою. 
Просто квартиру - шматок бетону.
- А чому саме мою ?!
- А чому ні? Як мінімум, тому, що це саме ти пропонуєш будь-яку ціну.
- Нє, ну навіщо йому моя квартира. Я мав на увазі Донецьк там, або Луганськ ...
- А то, що там чиїсь квартири тебе не турбує? Будинки, підприємства, земля в кінці-кінців?
 - про людей, які там залишилися я вже й не став йому говорити.
- Ну так давайте тут компенсуємо тим, хто втратив стільки ж.
- Ну ось і давай почнемо з твоєї квартири. Я знаю родину переселенців, 
у них є трикімнатна - але в центрі Донецька. Упевнений, вони із задоволенням поміняються 
на будь-яку в Києві.
- Ніі .... А де я потім квартиру буду брати?
- А вони де, якщо ти пропонуєш їх квартиру віддати Росії?
- (щось невиразне)
- Ну що, ось так і виходить - ви всі, хто так легко готовий віддати "будь-яку ціну" 
за припинення війни, припускаєте, що її заплатить хтось інший - але тільки не ви самі.
 А найприкріше, що таким чином ви всю країну віддасте, а війна не закінчиться. 
Тому що потім почнеться геноцид. І ми всі будемо продовжувати платити - тільки вже масово, 
тисячами життів і доль. І потім, коли ти, особисто ти - будеш пиляти ліс в Сибиру, 
це якщо пощастить, що ще у тебе залишиться віддавати за припинення цього?
- Ааааааа! Так ти порохобот, що з тобою розмовляти ...
 Гордо йде вдалину, за ларьки, дожовуючи на ходу останній шматок хотдога. 
Мабуть, розповідати комусь іншому, про те, як він, бідненький, втомився від цієї війни.
 А від того, що він особисто, за п'ять з гаком років, жодного разу не потерся з війною 
навіть рукавом, його як і раніше будуть захищати ті, кого він так активно пропагує зрадити ...

Оригінал запису - http://asket.in.ua/?p=87890 | 

субота, 12 жовтня 2019 р.

Наукові пікніки в Бережанах


На площі Ринок у Бережанах 11 жовтня вже у четверте відбулися "Наукові пікніки" – найбільший в Україні фестиваль популяризації науки просто неба.
Ще у 1990-ті харківський фізик їздив по області та демонстрував школярам цікаві досліди. Пропонував дітям відтворювати експерименти самостійно. Потім це забулося. У 2013 році кілька студентів вирішила зробити в Україні подобу "Пікніка наукового" у Варшаві, що проводиться раз на рік і збирає близько 100 тисяч глядачів. Ідею підхопили та реалізовували у Тернополі, Полтаві, Чернівцях, Києві, Кривому Розі, Дніпрі, Дубному, Луцьку, Львові, Одесі, Черкасах, Івано-Франківську, Сумській області, Запоріжжі, Миколаєві.
Наукові пікніки цікаві не тільки змістом, але й форматом: сучасним, прогресивним. Це така ненудна, неакадемічна наука. Організатори розуміють, що важливо не тільки "що?", але й "як?". Обирають локацію і час, "порядок денний" та ігрові форми так, щоби вони "зайшли" аудиторії.
"Наукові пікніки" – формат, що прагне віднайти професіоналів й ентузіастів, здатних найскладніші речі пояснити простими словами та унаочнити видовищними дослідами. Власні програми представили понад 20 закладів вищої освіти та організацій по роботі з дітьми і молоддю. Захід традиційно дозволив "торкнутися" всіх галузей знань: відтворити хімічні експерименти, зрозуміти фізичні закони, надрукувати щось на 3D-принтері, зібрати та покерувати роботами, зануритись у віртуальну реальність тощо. 

















неділя, 29 вересня 2019 р.

Діалог...

Будь-який хакатон пердбачає тісний діалог його учасників з підприємцями, представниками фірм, які повсякчас відчувають кадровий голод і готові вкладати кошти в заходи такого типу. Це можливість показати свої розробки та зацікавити і залучити до себе майбутніх працівників.
Звичайно наші студенти теж не стояли осторонь і поспілкувались з представником фірми Droid Teсhnologies - вітчизняним виробником електроніки та розумних гаджетів. Хочу навести лише деякі важливі моменти з діалогу.
- Як попасти до Вас на роботу?
- Ми відкрита компанія, звертайтесь за телефонами чи безпосередньо в офіс і ми з Вами поспілкуємось, вислухаємо Ваші ідеї, дамо змогу пройти стажування а потім усе залежатиме  від Вас.
-Які спеціалісти Вам потрібні?
- Нам потрібні електронщики, програмісти та дизайнери пристроїв. Якщо молода людина ще й уміє неординарно мислити, має багато ідей тоді це завжди цікавий кандидат на місце у нашій компанії.
- Чи потрібен диплом про закінчення ВНЗ при прийомі на роботу?
- Ну як Вам сказати? Зіичайно це добре, що він у вас є і це говорить про ваш хороший бакграунд, але не усі знання можна отримати в ВУЗі. Більшість наших фахівців це люди, що постійно займаються самоосвітою. Отримав диплом і ти вже фахівець - це нонсенс.
- Чи потрібні знання мови вашим фахівцям і яку краще вивчати?
- Чесно? Китайську. Жартую! Англійської базовий рівень достатній для спілкування а для серйозних проектів, де кожен нюанс замовника є важливим у нас є перекладачі.
- А якщо я маю, якусь свою розробку і хочу у Вас її виготовити.
- Без проблем. У нас є хороше обладнання, яке забезпечує весь цикл виготовлення приладу безпосередньо в Україні. Можна з недорогих китайських комплектуючих можна і з більш дорожчих.
Ось такий діалог я "підслухав" під час участі в хакатоні.
Робіть висновки!

Там де думають про молодь



20-21 вересня їздив на хакатон з робототехніки у місто Вінницю. Про змагання та їх результати вже були дописи і на сайті коледжу і в фейсбуці. Коротко хочу поділитися враженнями про саме місце проведення хакатону - обласний молодіжний центр «Квадрат». Це один із найсучасніших закладів для молоді в Україні.
Кілька років тому приміщення використовувала як склад одна із благодійних організацій. У травні 2017 року координаторка молодіжного центру Світлана Ярова влаштувала генеральне прибирання, вивезли кілька вантажівок сміття, а також визначилася із назвою майбутнього центру. Проект вдалося реалізувати у співпраці із владою, бізнесом та громадою. В рамках конкурсу «Бюджет громадських ініціатив» з бюджету міста було виділено 1 млн грн. 
«Це перший приклад подібного молодіжного центру в Україні, коли об’єднались молодь, бізнес, громада і влада всіх рівнів. Більше року центр функціонував в експериментальному режимі. Там проводились різні заходи, організовані громадськими організаціями, молоддю. Вони допомогли створити нові ідеї для наповнення закладу. В центрі абсолютно інклюзивне й доступне середовище та є наміри претендувати на Знак якості Молодіжних центрів Ради Європи»,
«Квадрат» – це 700 кв.м вільного простору у центрі Вінниці для продукування та реалізації творчих, бізнес-ідей, наукових, соціальних та громадських ініціатив. Молодіжний центр має сучасну лабораторію для проведення наукових досліджень, виготовлення прототипів власних ідей (3D принтери, лазерний різак, ріжучий плоттер, свердлильний та точильний станки). Приміщення містить лекторії, лабораторію, коворкінг-зону, студію звукозапису, майданчик для створення онлайн радіо і телебачення та проведення заходів на 300 осіб.
Заклад уже в перший день своєї роботи наповнився гарною, позитивною енергією. Його робили з метою, аби молодь мала де розвиватися і рухатися вперед. Молодь - це найактивніша частина нашого міста і держави загалом. Незважаючи на те, що наша держава переживає важкі часи, молодь все ж таки живе у час можливостей. Ви маєте можливість реалізувати себе,  в тому числі і у таких закладах як «Квадрат». Молодь – це наша інвестиція в майбутнє, адже саме у ваших руках майбутнє нашої держави. Створення молодіжного закладу підтримав і Уряд на чолі з Володимиром Гройсманом, міська рада також долучилася до проекту. Завдяки командній роботі місто отримало ще один молодіжний заклад»,
















Чому Вінниця комфортне місто?



Минулого тижня побував у Вінниці. Багато нових знайомств, вражень. Але все з часом забувається, коли повертаєшся до звичного ритму життя  в Бережанську реальність.

Сьогодні зранку зустрів знайомого і зайшла розмова про те, чому люди паркують свої авто по тротуарах, не залишаючи місця пішоходам, чому безкарно спалюють сміття на городах, а як викидають то сусідам під ворота. Чому вандали псують лавки в центрі і нищать насадження?  Спробуй зробити зауваження... 
Не хочу абстрагувати про нашу владу але складається враження, що кожен наступний мер і його оточення бояться сваритись з людьми. Раптом не виберуть знову! А наші люди тому тільки й раді! І тут мені прагадалось відвідування ситуаційного цкнтру в мерії Вінниці.


Коротко про цей центр. Він є унікальним. Всього по Україні таких кілька (Одеса, Дніпро і Київ). Технічно він оснащений найновішим сучасним телекомунікаційним обладнанням. По усьому місту розміщено 450 відео-камер 12 з них "розумні" (чому поясню нижче), які відслідковують в режимі реального часу усі важливі місця (перехрестя, пішохідні переходи, подвіря і вестибюлі шкіл, в'їзди і виїзди з міста, сквери і парки). Уся ця інформація попадає в ситуаційний центр і виводиться на екрани моніторів в режимі 24/7. В центрі чергують оперативні служби - поліція, служба НС, екологія, медична екстренна служба. Уся інформація обробляється автоматизованою системою управління і відео з певним інтервалом відтворюється в циклі перед кожним з чергових. Якщо на думку системи виникає якась неординарна подія вона на екрані обводиться червоним кольором. Наприклад: в сквері зібралося скупчення людей (більше 5) або за автомобілем довгий час їздять ще декілька. Ця інформація оперативно передається у відповідні служби і вони миттєво реагують на ситуацію.
Також на озброєнні центру є система, яка має штучний інтелект. Неправильно припарковане авто розпізнається програмою і виписується штраф. Людина, фото якої занесено в базу для розпізнавання облич відразу фіксується при попаданні в поле зору камери.
Дрібні злочини та випадки хуліганства і вандалізму розкриваються миттєво. А штрафи там відповідні. Ось чому мій колега викладач ВНТУ, признався, що він вечером не боїться ходити містом і дітей відпускає на гуртки та тренування. З міста не хочуть виїзджати люди бо воно безпечне і комфортне.
До речі, якщо ви помітили в штаті центру є еколог. Його функція відстежувати порушення екологічних норм. В місцях де зявились "любителі" викидати несанкціоновано сміття ставлять камери "ловушки". Показували приклад: ЗІЛ висипає сміття в лісозоні. Водій заплатив величезний штраф, вивіз власноруч усе накидане до нього сміття та ще й навіз родючого грунту.
Для любителів спалювати сміття на городах теж є засіб. Тільки оперативник замітив дим в районі приватного сектора одразу відправляють опергрупу з квадрокоптером. Якщо господар на подвіря не пускає тоді квадрокоптер зафіксує процес спалювання не лише в нього а й в сусідів. І знову штрафи і відповідні поступлення в міський бюджет.
Скажете дорого? Так на первинному етапі це дійсно дорого але економія прихована в іншому. Ставлення громадян до спільного майна, території на якій живемо і один до одного міняється кардинально. А "навчити" вмовляннями і переконуванням цього не можливо. Лише коли б'ють по кишені або по руках до людей починає доходити.

P.S. Можливо Ви скажете Гройсман і Порошенко вкладали величезні гроші в інфраструктуру міста де нам тягатись з ними. Повірте Пороха теж не дуже "хвалять" за цукрові заводи, яких з 80 працює лише 16. Хоча фонтан РОШЕН мене сильно вразив. За Гройсмана не чув нічого поганого але я бачив молодих енергійних людей, заступників теперішнього мера, які готові робити усе заради свого міста.