Про курс "Змішане навчання" 24 квітня - 5 червня 2017 р.

Шановні колеги!

Кухаренко Володимир, науковий керівник Проблемної лабораторії дистанційного навчання НТУ "ХПІ", професор, к.т.н., автор понад 16 посібників з питань дистанційного навчання запрошує на пілотний відкритий дистанційний курс "Змішане навчання", який буде проходити 6 тижнів з 24 квітня по 4 червня 2017 р.

Цільова аудиторія - вчителі, викладачі, тренери навчальних закладів та підрозділів

Мета: спроектувати змішані навчальні заняття та отримати навички проведення змішаного навчального процесу.

Результат навчання: спроектований навчальний курс для змішаного навчання.

Для участі у курсі необхідно мати бажання вивчати нове, навчальні матеріали одного з Ваших курсів або тренінгів, дистанційний курс. Якщо у Вас немає дистанційного курсу - на першому тижні занять буде можливість створити дистанційний курс як онлайн ресурс. Бажано знати основні педагогічні теорії (біхевіоризм, когнітивізм, конструктивізм, андрагогіку) та таксономію Блума.

Програма курсу

1.    Визначення змішаного навчання

2.    Проектування змішаного навчання

3.    Методи та моделі змішаного навчання

4.    Інструменти змішаного навчання

5.    Змішаний навчальний процес

6.    Співпраця у змішаному навчанні. Рейтингове оцінювання

Участь у курсі безкоштовна. Учасники, які виконають всі завдання курсу та будуть брати активну участь у курсі, отримають електронний сертифікат.

Для участі у курсі необхідно заповнити анкету слухача https://goo.gl/forms/omDnpiFqzwGVlEEl2 та зареєструватися на сайті http://dl.khpi.edu.ua/ 

Доступ до курсу буде відкрито 19 квітня

Установчий вебінар відбудеться 19 квітня о 16-00, вхід до вебінару через курс, додатково адреса входу до вебінару буде розміщена у мережі.

Автор курсу та тьютор Кухаренко Володимир, науковий керівник Проблемної лабораторії дистанційного навчання НТУ "ХПІ", професор, к.т.н., автор понад 16 посібників з питань дистанційного навчання.

Курс базується на монографії:
Теорія та практика змішаного навчання : монографія / В. М. Кухаренко [та ін.] ; ред. В. М. Кухаренко ; Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. – Харків : КП "Міськдрук", 2016. – 284 с. (http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23536)

Кіберлікбез!

Знайомтесь! Кінь в пальто.

Усіх адмінів зі святом! (404)

До того, як сучасний інтернет став доступний по всьому світу, мережа не була глобальною. Сучасні протоколи, які в ній застосовують, придумали в 80-х і 90-х роках в CERN. Тім Бернерс-Лі, винахідник HTTP, найвідомішого з них, створив його на основі файлового протоколу FTP. Бернерс-Лі також винайшов URI, URL, HTML і, звичайно ж, WWW в цілому - абревіатури, знайомі будь-якому досвідченому користувачеві Інтернету.

Версія HTTP 0.9, яка з'явилася в 1992 році, включала в себе коди стану з трьох цифр. Перша позначала вид повідомлення: 1 - інформаційне, 2 - успіх, 3 - перенаправлення, 4 - помилка клієнта, 5 - помилка сервера. Друга цифра позначала підгрупу повідомлень, третя - конкретне повідомлення в цій групі. Коди на кшталт 200 ( «добре») і 304 ( «не змінилося») ми ніколи не бачимо, тому що замість цих цифр браузери відображають вміст сторінок. А ось помилка 404 ( «, не знайдено») добре всім відома. З нею стикався кожен користувач, хто неправильно вводив адреса сторінки в рядок браузера або переходив по посиланню на неіснуючу сторінку.

Хоча це всього лише легенда, вона, як і сама помилка 404, вже перетворилася на частину інтернет-фольклору

З помилкою 404 пов'язана міська легенда. Нібито свого часу в офісі CERN на четвертому поверсі була кімната 404, де знаходився центральний сервер. Там сиділи кілька людей, які вручну обробляли приходили запити. Якщо запит був помилковим, то з'являлося повідомлення «Room 404: file not found». І хоча це всього лише легенда, вона вже увійшла в інтернет-фольклор, а сама помилка 404 стала частиною популярної культури і сленгу, полігоном для гумору веб-дизайнерів і символом благодійності.

«Як людина, яка працювала в CERN, кажу вам, що кімнати 404 на четвертому поверсі офісу не було. У CERN кімнати нумерують по-іншому: перша цифра позначає номер будинку, а дві інших - номер кімнати. Але в будівлі номер 4 немає кімнати номер 04, відлік там починається з 410 і йде по наростанню - не питайте мене, чому »

Тім Бернерс-Лі

винахідник HTTP

Не так страшні московські воші...

Це не з актуального, просто нагадалося... Пригадуєте, як цього тижня 90% фейсбуку, інтернет ЗМІ та більшість телеканалів повідомили нас, що Європейська спілка мовників вирішила покарати Україну за неучасть російської виконавиці й уже нас самих позбавити права участі. Новина виглядала щонайменше дивно. Та й запропонована санкція якось нелогічна, швидше б відбирали право на проведення конкурсу. 

Тому пройшовся за смердючою стежинкою цієї "епохальної новини". Вгадайте з першого разу, куди привів слід. Певна річ, що до Рашистану. Первісний матеріал появився на "Иносми.ру" - передрук з якогось європейського таблоїда. Там, до речі, писали лише, що подібну пропозицію висловила одна з керівних чиновників Спілки Інгрід Дельтендре, а далі вибудовувалися всілякі припущення, доволі безглузді. Далі "новину" обробили на Рашен-гебельс ТВ і подали московським підданим уже в формі, що Спілка планує саме так покарати Україну. А потім інформація швидесенько перекочувала в український інформаційний простір. У цей же час жодних повідомлень в європейських ЗМІ з цього приводу виявити не вдалося. Я то реферую іншу сферу видань, але попросив знайомих, які спеціалізуються на темі культури й мистецтва. Ті знайшли два непримітних повідомлення нейтрального змісту в дрібних виданнях.


А знаєте, що це означає? Та тільки одне - практично всі зарубіжні новини в наших ЗМІ та соцмережах походять виключно з Московії (!!!). Ніхто навіть не пробує перевірити рашистські фейки в реальних виданнях, передруковують некритично умисну брехню. Телеканали для деяких важливих сюжетів використовують власних зарубіжних кореспондентів, але решта новин усе одно беруть із тої самої Раші.

Це абсолютно традиційна практика. Пригадую, як мені телефон обірвали з темою так званої "реституції кресів", тобто повернення майна, яке залишилося після депортованих від 1944 року з Західної України поляків. Я про все це тоді багато написав - про повне безглуздя навіть постановки такого питання. Так от, про цю реституцію писали на Раші й в Україні. Але в Польщі, у якій ніби то розвивалися такі "драматичні події", ніхто нічого не знав і не писав. Більше того, саме цього дня хітом у Варшаві була інформація про учнів польської гімназії, які зібрали за добу кільканадцять тисяч підписів проти депортації своєї однокласниці та її мами, які втекли від війни з Луганщини до Польщі. Буде зайве говорити, що в Україні про це ніхто (окрім вашого покірного слуги) не згадав. А навіщо? Про це ж не говорили на рашистських каналах.

Шукаєте зраду? От я вам навів її приклад. Порахуйте панове, скільки разів, повторюючи в фейсбуці московські фейки, ви самі до неї приєднувалися?

За даними сайту http://ibigdan.livejournal.com/

Як кажуть математики "в лоб" не вирішити!

На столі вісім куль. Розставте три, щоб отримати результат.

Зміст свята 1 квітня